Інформація та документи, визначені у статті 30 Закону України "Про освіти"
-
Статут школи
-
Державна реєстрація
-
Ліцензія на провадження освітньої діяльності
-
Стратегічний план
-
Офіційні накази закладу
-
Матеріально-технічна база
Матеріально-технічна база
Загальна площа: 1130 м2.
Кількість навчальних кабінетів: 16, загальна площа 1060 м2
Спортивний майданчик – 3640 м2
Спортивний зал 144 м2
Медичний кабінет 10 м2
В школі функціонують кабінети: фізики, хімії, кабінети інформатики (7 комп'ютерів, 1 проектори, кольоровий БФП - 2).
Бібліотека:
Книжок, брошур, журналів 4521
Навчальних підручників 1809
Науково-педагогічних та методичних посібників: 100
-
Територія обслуговування
- с. Богородичне
-
Перелік освітніх компонентів
1. Вступ
2. Профілі навчання
3. Пояснювальна записка
4. Зміст навчального матеріалу, розділи, години.
5. Державні умови до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
6. Лабораторні роботи
7. Практичні роботи
8. Екскурсії
9. Демонстрації
10. Практикуми
11. Компетенції, види робіт
12. Мовленість функцій
13. Сфери спілкування
14. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
15. Список літератури
16. Орієнтовані тематичні плани
17. Орієнтовані плани проведення контрольних робіт
18. Зв’язки з іншими дисциплінами
-
Мова освітнього процесу
Виконання ст. 10 Конституції України, Закону України «Про мови»
Реалізовані практичні заходи щодо впровадження в закладі мовного законодавства. Навчально-виховний процес здійснюється українською мовою, хоча більша частина дітей в позаурочний час спілкуються російською мовою. Російською мовою спілкуються і батьки більшості учнів.
Постійно проводиться роз'яснювальна робота серед батьків, учнів та вчителів щодо Закону України «Про мови». Щорічно перевіряється виконання цього Закону та статті 10 Конституції України. Документація закладу ведеться українською мовою. У кожному класі оформлені куточки державної символіки. Усі виховні заходи проводяться українською мовою.
В школі вивчаються як предмети англійська та російська мови.
-
Аналіз освітньої та виховної діяльності
-
Результати моніторингу
-
Кошторис
-
Благодійні внески
Товарів, робіт та послуг, отриманих як благодійна допомога у 2019 -2020 році школа не отримувала.
-
Педагогічний колектив
На початок 2019-2020 навчального року школа повністю була укомплектована кадрами.
Всього вчителів та вихователів – 15
I категорія – 12
II категорія – 1
Спеціаліст – 2
Тарифний розряд – 1
Освітній процес забезпечено 15 фахівцями, які мають спеціальну освіту та володіють державною мовою. Кадровій політиці притаманна орієнтація на отримання всіма учителями вищої фахової освіти.
Повну вищу освіту мають - 14 учителі (98%)
Освітній рівень педпрацівників дає їм змогу забезпечити освітній процес на належному рівні.
-
Вакантні посади
Школа не має вакантних посад.
-
Правила прийому
В законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», зазначено, що прийом до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу починається, як правило, з 6 років.
Згідно з наказом Міністерства науки і науки України від 07.04.2005 р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», для зарахування майбутніх учнів до загальноосвітнього навчального закладу батьки подають 3 документи:
· заяву на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу;
· медичну довідку встановленого зразка;
· копію свідоцтва про народження дитин
Вік майбутніх першокласників регламентується статтею 20 Закону України "Про загальну середню освіту" («:зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років»).Разом з тим, звертаємо увагу батьків та педагогічної громадськості на те, що згідно зі ст.12 Закону України "Про дошкільну освіту" право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи) років. Отже, якщо дитина досягла 6-річного віку, дошкільні навчальні заклади не можуть відмовити батькам у подальшому отриманні дошкільної освіти їхньою дитиною.
Прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється без конкурсу відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005р. N204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», а також відповідно до території обслуговування. За наявності вільних місць дитина може розпочинати навчання в інших навчальних закладах.
Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати такі документи:
- заяву на ім'я директора;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- медичну картку встановленого зразка.
Не допускається перевірка знань та умінь дитини понад обсяги державних вимог навчально-виховних програм дошкільного навчального закладу. Не дозволяється перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо, оскільки формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини в початкових класах за чинними навчальними програмами для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Спілкування з дитиною має проводити вчитель початкових класів та психолог у формі доброзичливої співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Оскільки навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей, слід зазначити, що готовність до систематичного навчання визначається взаємозв'язаними компонентами: фізичною готовністю (станом здоров'я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.
Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.
Особистісна готовність характеризує уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, запас її знань, ставлення до школи, самостійність дитини, її активність й ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.
Інтелектуальна готовність дитини до школи включає в себе розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвиток таких психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам'ять, уява, а також розумовий і мовленнєвий розвиток.
Шкільний психолог та вчитель вивчають індивідуальні особливості дитини з метою найефективнішого впливу на її всебічний розвиток та виховання у процесі навчання після зарахування до 1 класу.
-
Мережа класів
Інформація станом на 05.09.2019
1 клас - 13
2 клас - 12
3 клас - 6
4 клас - 8
5 клас - 7
6 клас - 6
7 клас - 11
8 клас - 12
9 клас - 12
ВСЬОГО: 87
-
Протидія булінгу
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19
Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
та відповідальність осіб, причетних до булінгу
-
Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
-
Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
-
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
-
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
та відповідальність осіб, причетних до булінгу
-
Директор школи має розглянути звернення у встановленому порядку.
-
Директор школи створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
-
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
-
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Про булінг
Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.
Булінг в Україні
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Жертви й ініціатори булінгу
Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).
За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.
Форми та види булінґу
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:
словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
образливі жести або дії, наприклад, плювки;
залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.
70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.
Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).
Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.
Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.
Наслідки шкільного насилля
Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Як реагувати на цькування
Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.
Як впоратися з ситуацією самостійно
Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
Що можуть зробити батьки
Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.
Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:
Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.
Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
Що можуть зробити вчителі
У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:
Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.
Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.
Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
Навчання навичок протидії булінґу в школі
Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні. Що стоїть за насильством у школах і що можна зробити, аби зупинити його, учні можуть дізнатися на тренінгах, які проводять на уроках основ здоров’я або у старшій школі на виховних годинах.
-
Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами
Школа працює над створенням належних умов для перебування у закладі дітей з особливими освітніми потребами.
-
Додаткові освітні послуги
Богородичанська ЗОШ не надає додаткових освітніх послуг.
-
Розмір плати за навчання здобувачів освіти
Відповідно до ст.4 Закону України "Про освіту" держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти.
Держава також гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Структура та органи управління закладу освіти
Структура та органи управління закладу освіти
1. Управління навчальним закладом здійснюється його засновником відділом освіти Словянської райдержадміністрації.
Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор. Директором може бути тільки громадянин України,
який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як 3 роки.
Директор навчального закладу державної та комунальної форм власності та його заступники призначаються і звільняються
з посади відповідним органом управління освітою. Призначення та звільнення заступників директора
здійснюється за поданням директора з
дотриманням чинного законодавства.
2. Вищим органом громадського самоврядування навчального закладу освіти є загальні збори
колективу, що скликаються не менше одного разу на рік.
Делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:
працівників навчального закладу - зборами трудового колективу;
учнів навчального закладу другого-третього ступеня - класнимизборами;
батьків, представників громадськості - класними батьківськими зборами.
Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів.Визначається така кількість делегатів:
від працівників навчального закладу ___, учнів ___, батьків і представників громадськості____.
Термін їх повноважень встановлюєтьсязагальними зборами.
Загальні збори правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій.
Рішення приймається простою
більшістю голосів присутніх делегатів.
Право скликати збори мають голова ради навчального закладу, учасники зборів (делегати конференції),
якщо за це висловилось не менше
третини їх загальної кількості,директор навчального закладу, засновник.
Загальні збори (конференція):
обирають раду навчального закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;
заслуховують звіт директора і голови ради навчального закладу;
розглядають питання навчально-виховної, методичної і фінансово- господарської діяльності
навчального закладу;
затверджують основні напрями вдосконалення навчально- виховного процесу, розглядають інші
найважливіші напрями діяльності навчального закладу;
приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників;
3. У період між загальними зборами (конференцією) діє рада навчального закладу.
3.1. Метою діяльності ради є:
сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу;
об'єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку
навчального закладу та удосконалення навчально-виховного процесу;
формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління навчальним закладом;
розширення колегіальних форм управління навчальним закладом;
підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу;
3.2. Основними завданнями ради є:
підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім'єю, громадськістю,
державними та приватними інституціями;
визначення стратегічних завдань,пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу та
сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально- виховного процесу;
формування навичок здорового способу життя;
створення належного педагогічного клімату в навчальному закладі;
сприяння духовному,фізичному розвитку учнів та набуття ними соціального досвіду;
підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і
дослідно-експериментальної роботи педагогів;
сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів;
підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов у вдосконалення процесу навчання та виховання учнів;
ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов'язковості загальної середньої освіти;
стимулювання морального та матеріального заохочення учнів, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;
зміцнення партнерських зв'язків між родинами учнів та загальноосвітнім навчальним закладом з
метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу;
3.3. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного
колективу, учнів (вихованців) II-III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її
чисельність визначаються загальними зборами(конференцією) загальноосвітнього навчального закладу.
Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно з
агальними зборами (конференцією).
На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.
3.4. Рада навчального закладу діє на засадах:
пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;
дотримання вимог законодавства України;
колегіальності ухвалення рішень;
добровільності і рівноправності членства;
гласності.
Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами(конференцією).
Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бутине меншою чотирьох разів на навчальний рік.
Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора навчального закладу, власника (засновника),
а також членами ради.
Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.
У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.
Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту навчального закладу, доводяться
в 7-й денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.
У разі незгоди адміністрації навчального закладу з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає
спірне питання.
До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету
навчального закладу.
3.5. Очолює раду навчального закладу голова, який обирається із складу ради.
Голова ради може бути членом педагогічної ради.
Головою ради не можуть бути директор та його заступники.
Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.
Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою.
Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності навчального
закладу, пов'язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.
3.6. Рада навчального закладу:
організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій);
вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;
спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи навчального закладу та здійснює контроль за його виконанням;
разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту навчального закладу;
затверджує режим роботи навчального закладу;
сприяє формуванню мережі класів навчального закладу,обґрунтовуючи її доцільність в органах
виконавчої влади та місцевого самоврядування;
приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників навчального
закладу золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" або срібною медаллю "За досягнення у навчанні"
та нагородження учнів похвальними листами "За високі досягнення у навчанні" та "похвальними грамотами
"За особливі досягнення у вивченні окремих
предметів";
разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної
частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції
розвитку регіону, суспільства і держави;
погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;
заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної
та фінансово-господарської діяльності;
бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння
кваліфікаційних категорій вчителям;
виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної
роботи з учнями;
виступає ініціатором проведення добродійних акцій;
вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції
щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально- виховного процесу;
ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;
сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють)
до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільноїроботи, до проведення оздоровчих та
культурно-масових заходів з учнями (вихованцями);
розподіляє і контролює кошти фонду загального обов'язковогонавчання, приймає рішення про надання
матеріальної допомоги учням;
розглядає питання родинного виховання;
бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які
перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах;
сприяє педагогічній освіті батьків;
сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;
розглядає питання здобуття обов'язкової загальної середньоїосвіти учнями ;
організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів (вихованців);
розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи навчального закладу;
вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;
може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.
Склад комісій та зміст їх роботи визначаються радою.
4. При навчальному закладі за рішенням загальних зборів може створюватися і діяти піклувальна рада .
4.1. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх
громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.
4.2. Основними завданнями піклувальної ради є:
сприяння виконанню законодавства України щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти;
співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами,
окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів (вихованців) у навчальному закладі;
зміцненнянавчально-виробничої,наукової,матеріально-технічної,культурно-спортивної, корекційно-відновної,та
лікувально-оздоровчої бази навчального закладу;
організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів, педагогічних працівників;
вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов'язкового навчання;
запобігання дитячій бездоглядності;
сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу;
стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів;
всебічне зміцнення зв'язків між родинами учнів (вихованців)та навчальним закладом;
4.3. Піклувальна рада формується у складі ___ осіб зпредставників місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних.
Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах навчального закладу шляхом голосування простою
більшістю голосів.
Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.
Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчально- виховний процес (відвідування уроків тощо)
без згоди керівника загальноосвітнього навчального закладу.
У випадках, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на загальних зборах на його місце обирається інша особа.
4.4. Піклувальна рада діє на засадах:
пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;
дотримання вимог законодавства України;
самоврядування;
колегіальності ухвалення рішень;
добровільності і рівноправності членства;
гласності.
Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило,
не менш ніж чотири рази на рік.
Позачергові засідання можуть проводитись також на вимогу третини і більше її членів.
Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.
Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації,
через спеціальні стенди тощо.
Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться довідома колективу загальноосвітнього навчального
закладу, батьків,громадськості.
Їх виконання організовується членами піклувальної ради.
4.5. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальноїради.
З числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.
Голова піклувальної ради:
скликає і координує роботу піклувальної ради;
готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;
визначає функції заступника, секретаря та інших членів;
представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та організаціях з питань, віднесених до її повноважень.
Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.
4.6. Піклувальна рада має право:
вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загально- освітнього навчального закладу,
загальних зборів пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової,
культурно-спортивної, корекційно-відновної та лікувально-оздоровчої бази навчального закладу;
залучати додаткові джерела фінансування навчального закладу;
вживати заходи до зміцнення матеріально-технічної і навчально- методичної бази навчального закладу;
стимулювати творчої праці педагогічних працівників, учнів;
брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи навчального закладу, з метою
сприяння їх вирішенню у встановленому порядку;
створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу,
батьки або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.
5. Директор навчального закладу:
здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів,
створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;
організовує навчально-виховний процес;
забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, рівнем досягнень учнів у навчанні;
відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;
забезпечує дотримання вимог охоронидитинства,санітарно- гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;
підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків,
дослідно-експериментальної роботи педагогів;
забезпечує права учнів (вихованців) на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками;
контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;
здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені території
Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні
Загальноучнівської конференції
пр.№ 1 від 04.09.2017 року
І. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
1. Правила поведінки учнів базуються на законах України, постановах Міністерства освіти та науки України , органів місцевого самоврядування, Статуті школи.
2. Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя до майбутнього уроку.
3. Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби і отрути, а також токсичні речовини і таблетки.
4. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
5. Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.
6. У разі пропуску занять учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.
7. Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.
8. Поза школою учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.
9. Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
10. До учнів, які привласнили чужі речі, застосовуються дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.
11. Учні, які знайшли втрачені або забуті, на їх думку, речі, належить здати черговому, який знаходиться на першому поверсі школи, черговому вчителю, класному керівнику або шкільній адміністрації.
12. Булінг є неприпустимою формою поведінки учнів у школі та за її межами.
13. Не дозволяється жувати гумку, учні можуть користуватися на урокахгаджетами лише для навчання.
14. Учень зобов'язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.
15. На першу вимогу вчителя учень зобов’язаний давати щоденник.
16. Учень повинен щодня вести записи домашніх завдань у щоденнику.
17. Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, інструменти і письмове приладдя.
ІІ. ПОВЕДІНКА НА УРОКАХ
1. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.
2. Коли вчитель входить в клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять.
3. Під час уроку не можна ходити по класу без дозволу вчителя, голосно розмовляти, кричати, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми і іншими справами, що не стосуються уроку.
4. Заняття у школі проводяться за кабінетною системою. За кожним учнем у кожному кабінеті закріплено окреме місце. Кожен учень відповідає за збереження санітарного стану та майна на своєму робочому місці.
5. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя.
6. Учень на уроці зобов'язаний виконувати всі вимоги вчителя.
7. Під час відповіді на запитання вчителя учень повинен відповідати голосно, виразно, зрозуміло.
8. Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.
9. На уроці учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
10. На уроки фізичної культури учні приходять у спортивній формі та спортивному взутті. Учні, звільнені від занять фізкультурою, обов'язково присутні в залі.
11. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення занять, учні мають право покинути клас. При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.
12. Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань, які стосуються теми уроку.
13. Учні зобов’язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.
ІІІ. ПОВЕДІНКА УЧНІВ ДО ПОЧАТКУ, НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ УРОКІВ
1. Під час перерви учень зобов'язаний:
- підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;
- вийти з класу, якщо попросить вчитель;
- учні на перервах знаходяться на своєму поверсі;
- підкорятися вимогам чергового вчителя по поверху;
- при зустрічі з вчителями, батьками, дорослими відвідувачами школи учні вітаються і звільняють дорогу;
- учням забороняється входити до вчительської без дозволу;
- забороняється вживати непристойні вирази і жести, шуміти, заважати відпочивати іншим.
2. Час перерви — особистий час кожного учня. Він може його проводити по своєму розумінню, але не повинен заважати іншим.
3. Під час перерви учні можуть вільно пересуватися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня).
4. Під час перерв учням категорично забороняється залишати шкільну будівлю задля збереження життя та здоров’я та з метою уникнення випадків травматизму серед учнів.
5. Під час перерв забороняється бігати по школі, по сходах, поблизу віконних отворів, грати в м’яча у класі, коридорах та інших місцях, не пристосованих для ігор.
6. Під час перерв забороняється штовхати один одного, гратися в небезпечні ігри, кидатися портфелями і іншими предметами, застосовувати фізичну силу.
7. У школі та на її території категорично забороняється тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.
8. Категорично забороняється самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях.
9. На перервах школярі можуть звернутися до свого классного керівника, чергового вчителя за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.
ІV. ПОВЕДІНКА УЧНІВ У ЇДАЛЬНІ
1. Під час харчування в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.
2. Учні повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.
3. Учні приходять в їдальню після закінчення уроку, дотримуються черги при отриманні їжі.
4. Розмовляти під час прийому їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
5. Слід вживати їжу і напої, придбані тільки в їдальні.
6. Учні самі прибирають посуд зі столу після вживання їжі.
7. Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
8. Забороняється заходити в їдальню у верхньому одязі.
V. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ УЧНІВ
1. У школу учні повинні приходити в одязі, який відповідає перебуванню дитини у суспільних місцях. Стиль одягу - діловий, класичний.Для уроків фізичної культури, трудового навчання, хімії обов’язкова спеціальна форма.
2. Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.
3. Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого собе і суспільства.
4. Не можна зловживати косметикою і носити багато прикрас на заняття.
5. Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.
6. На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.
7. На вечори, концерти учні вибирають одяг по рекомендації батьків та на свій розсуд.
VІ. ЧЕРГОВИЙ ПО КЛАСУ І ШКОЛІ
1. Черговий по класу учень під час перерви має перевірити навчальний кабінет, підготувати дошку, забезпечити порядок у кабінеті.
2. Черговий учень має право зробити зауваження іншим учням щодо правил поведінки та санітарних правил у навчальному кабінеті.
3. Черговий клас по школі має приступити до чергування за 30 хв. до початку занять. Чергування по школі триває один навчальний тиждень протягом робочого дня.
4. Чергові учні допомагають черговому вчителю у здійсненні контролю за чистотою, порядком по школі, за виконанням всіма учнями цих правил.
VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Учні не мають права під час знаходження на території школи і при проведенні шкільних заходів здійснювати дії, небезпечні для життя і здоров'я самого себе та оточуючих.
2. За порушення цих Правил та Статуту школи учні притягуються до відповідальності, до них можуть бути вжиті такі стягнення:
- усне зауваження;
- запис зауваження в щоденник;
- виклик учня самого або з батьками на засідання Ради профілактики;
- відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками.
3. Ці Правила розповсюджуються на всіх учнів школи і є обов’язковими для виконання на всій території школи, а також під час усіх заходів, що проводяться школою.
НАКАЗ №50
